СТОРІНКУ ВЕДУТЬ:

Вчитель-дефектолог  

Басюк Лоліта Богданівна           

Основним завданням вчителя-дефектолога при вихованні дитини   є рання корекція вад психофізичного розвитку та максимальне наближення розвитку дитини до норми.

ГРАФІК РОБОТИ

понеділок, віторок, середа, п'ятниця - 08.37 - 13.00,

індивідуальна логопедична робота: 07.30 - 09.00

четвер - 15.00 - 17.30

корекційна група №6 "Сонечко"

Вчитель-дефектолог 

Лаврент'єва Лариса Олександрівна

ГРАФІК РОБОТИ

понеділок, вівторок, середа, пятниця - 08.37-13.00,

індивідуальна логопедична робота 07.30 - 09.00

четвер - 15.00-17.30

корекційна група №8 "Жучок-сонечко"

Функції, які виконує вчитель-дефектолог в дошкільному закладі:

• проводить повне і детальне обстеження кожної дитини, з метою виявлення особливостей її мовного, пізнавального і соціального розвитку, в процесі якого визначає здібності дитини до навчання та ігрової діяльності. Це допомагає організувати роботу з дитиною так, щоб максимально компенсувати та виправити виявлені недоліки розвитку;
• підвищує пізнавальну активність дітей і при цьому розвиває основні психічні процеси, такі як сприймання, увага, пам'ять, мислення, уява;
• розвиває комунікативні здібності дітей;
• сприяє формуванню ігрових навичок, адже гра є провідним видом діяльності у дошкільному віці.

Зміст роботи вчителя-дефектолога підбирається з урахуванням особливостей кожної дитини. Однак існують і загальні напрями роботи:

• пізнавальний розвиток (ознайомлення дітей з предметами та явищами навколишнього світу);
• логіко-математичний розвиток;
• мовленнєвий розвиток (розвиток фонематичних процесів, слухової уваги, розвиток активного словника, удосконалення лексичних та граматичних засобів мови, розвиток зв'язного мовлення);
• розвиток психічних процесів (сприймання, уваги, пам'яті, мислення, уяви), інтелектуальних здібностей через організацію ігрової діяльності;
• розвиток та вдосконалення моторних функцій (дрібної, загальної, артикуляційної);
• засвоєння сенсорних еталонів;
• формуванняя необхідного рівня емоційно-вольової та соціальної зрілості;
• навчання елементам грамоти (існує, так званий, добукварний період, який потрібно пройти всім дітям перед тим, як почати вивчати букви. У цей період діти вчаться розрізняти звуки на слух, послідовність звуків у слові, що сприяє засвоєнню дитиною навичок читання та письма)

 Звичайно, не всі діти потребують допомоги дефектолога. Однак дітям з порушенням психічного, психомоторного і сенсорного розвитку, дефектолог у дитячому садку просто необхідний. Але батькам слід пам'ятати, що велику частину часу дитина проводить не в дитячому садку, а в родині. Тому одні заняття дефектолога з дитиною не дадуть такого результату, який можна отримати при тривалій і цілеспрямованій роботі фахівця спільно з батьками.

 Крім занять з дитиною дефектолог в дитячому садку проводить консультування батьків, під час якого батьки навчаються необхідним прийомам виховання і навчання своєї дитини. Так що, дорогі батьки, знайте, що дефектолог може зробити багато для розвитку Вашої дитини, але він не зможе замінити йому Вас у повсякденному житті.

ІГРИ НА  РОЗВИТОК  АРТИКУЛЯЦІЙНОЇ МОТОРИКИ

«Смачне  варення»

Мета: Активізація м'язів язика.

    Логопед показує картинку, що зображує дівчинку, яка їсть варення, і говорить: «Воно дуже смачне!» У дівчинки забруднилася верхня губа. Злижемо язиком варення, що залишилося, з верхньої губи. Ось так: показуючи, як треба злизати варення, педагог робить рух широким язиком по верхній губі вгору й вниз (а не з боку в бік), верхню губу не втягує усередину рота «А тепер злижіть   варення  ви»,- говорить   логопед.

«Почистимо зуби»

Мета: Активізація м'язів язика.

    Показуючи картинку, логопед говорить: «Подивіться, як хлопчик чистить зуби. Ми зараз теж почистимо зуби, тільки не щіткою, а язичком. Подивися, як чищу зуби я. (Чистить язиком верхні зуби із внутрішньої сторони). А тепер сам почисти верхні зуби, щоб вони були ще чистіше.  От які чисті зуби стали в    тебе».

    «Чистити  зуби треба  при   відкритому   роті.      Стежити,  щоб   язик  сковзав  по  внутрішній  стороні  верхніх  різців вправо  й  вліво, а нижня  щелепа  й губи були  нерухомі.   Губи в   посмішці,   зуби видно»,- говорить логопед.

«Конячка»

Мета:  Активізація кінчика язика.

    Діти шикуються в колону, вони конячки. По сигналу логопеда «Поїхали» діти йдуть один за одним і цокають язиком, наслідуючи цокоту копит коней. По сигналу  «Стій»  конячки зупиняються. Педагог говорить: «А тепер перевіримо, чия конячка краще вміє цокати копитами». Логопед бере двох дітей, і вони цокаючи язикочком, ідуть назустріч один одному. Інші слухають. Так, чергуючись, проходять всі діти.

«Жмурки»

Мета: Активізація кореня язика.

    Дитина сидить обличчям до логопеда, що пропонує пограти в жмурки. «Але ховатися будемо не ми, а наш язичок Подивися, як сховається мій язичок, ти його навіть не побачиш». (Показує). Дитина повинна сидіти спокійно, голову тримати прямо. Логопед стежить, щоб він не закривав рота, коли відсуває язик назад. Кінчик язика при цьому увесь час перебуває внизу.

«Веселий язичок»

Мета: Активізація м'язів язика.

    Діти сидять на стільчиках. «Жив язичок у своєму будиночку. Прокинувся й озирнувся. Виглянув у хвіртку (язичок витикається з відкритого рота), подивився наверх, чи світить сонечко (кінчик язика піднімається нагору), потім подивився вниз, чи немає калюж на землі (кінчик язика опускається вниз). Сподобалося язичку на вулиці, і захотів він погуляти (кінчик язика повертається вправо, вліво, нагору, униз). Утомився язичок і вирішив поїсти, щоб сили більше набратися. І став молочко хлебтати, як кішечка (язиком робить відповідні рухи). Наївся язичок, а губки забруднив молочком. Почистив губки, спочатку верхню, потім нижню (облизування кінчиком язика верхньої й нижньої губи). А тепер почистив зубки верхні й нижні (таке ж облизування зубів під губами). Зробив усе язичок і знову вирішив пограти. "Побачив гойдалку й став гойдатися на ній (піднімання й опускання лопатообразного язика до верхньої й нижньої губи при розкритому роті) –вгору, вгору, усе вище й вище (поступово піднімається висунутий язик до носа й опускається до підборіддя). Перестав гойдатися на гойдалці й вирішив покататися на конячці (клацає кінчиком язика за верхніми зубами). Утомився язичок і пішов у свій будиночок спати. Закрив  хвіртку  (язик  розпластати  в роті й зімкнути губи)».

«Губи круглі,  як бублик»

Мета:  Активізація м'язів губ.

    Логопед показує дітям картинку, на якій намальований круглий бублик, і говорить: «Діти, а хто може губи зробити такими ж круглими, як бублик?». (Щоб губи були круглі, логопед пошепки говорить: о).

Потім по черзі викликає декількох дітей і пропонує всім зробити круглі губи. Необхідно, щоб діти робили вправу без напруги. У рухах беруть участь лише губи; рот відкритий, нижня щелепа не повинна висуватися вперед.

«Хто вміє посміхатися?»

Мета: Активізація м'язів губ.

    Діти сидять півколом. Логопед говорить: «Коли ми радіємо, ми посміхаємося, от так (показує). Коли ми добре посміхаємося, видні наші зубки. Посміхніться, діти. Діти, зараз до нас у гості прийде Петрушка. Давайте всі добре посміхнемося (діти посміхаються, логопед показує Петрушку, потім його ховає). Діти, Петрушка сховався, і ви сховайте свої зубки, закрийте їх губами. А коли він знову з’явиться, знову посміхніться йому». Гра повторюється 3-4 рази.                                                                                  

«Хто краще зробить сопілочку?»

Мета: Активізація м'язів губ.

    Діти сидять півколом. Логопед показує їм картинку, на якій  намальована сопілочка, і пропонує   дітям  зробити сопілочку губами, витягнувши їх уперед. «Подивіться, діти,  яку я зроблю  сопілочку»  (витягає  губи  вперед).

     По   сигналу  педагога   «Сопілочка   грає»   діти витягають  губи вперед,   по   сигналу      «Сопілочка   замовкла»   губи  приводять у    нормальне  положення.

«Годівля пташенят»

Мета:  Активізація  м'язів нижньої щелепи.

    Діти сидять на стільцях лицем до логопеда, який показує картинку, на якій зображена пташка, що годує пташенят. Педагог говорить: «Зараз ми пограємо». Ви будете пташенятами, а я – мамою пташкою. Пташка принесла зернятка, і всі пташенята відкрили дзьоби. З'їли зернятка й закрили дзьоби». Діти виконують ці рухи.   Гру можна  проводити  кілька  разів.

«Закриті ворота»

Мета:   Активізація м'язів язика.

    Діти сидять на стільчиках лицем до логопеда. Логопед говорить: «Жив язичок - у своєму будинку й захотів погуляти. Став відкривати свій будиночок, а ворота не відкриваються. Язичок то одні дверцята поштовхає, то інші (язичок упирається то у верхні, то в нижні зуби). Штовхав, штовхав і двері відкрили маленьку щілинку. Став з трудом  вилазити зі свого будиночка. Подивіться, діти, як вилазить язичок з будиночка (педагог показує дітям, як із силою просовувати язик між зубами). І поки вилазив, двері усе ширше й ширше відкривалися. Язичок виліз весь на вулицю».

«Маятник»

Мета:   Активізація м'язів язика.

    Діти сидять на стільчиках обличчям до логопеда. Показуючи іграшку годинник - ходики, він говорить: «Подивіться, як у годинника ходить маятник. Ми теж зараз пограємо в годинники, а маятником у нас буде язичок. Подивіться, який довгий маятник (логопед висуває язик, але доторкаючись до зубів). А тепер маятник буде ходити «так» (показує, як язик - відхиляється то вправо, то вліво. Спочатку повільно, а потім все швидше й швидше). А тепер усі висуньте язичок-маятник і покажіть, як ходять годинники». Діти виконують вправу. При  русі язик  не доторкається до губ.

«Слоники»

Мета:  Активізація м'язів губ.                   

    Логопед, показує дітям картинку,  на якій намальований слон, і говорять: «Діти, бачите, який у слоника хоботок, а хто з вас може витягнути губки хоботком (діти витягають губи при стислих щелепах). "А тепер наші слоники будуть  «пити воду» своїми хоботками (при вдиху «п'ють воду»). Набрали води, а тепер «побризкаємо себе водичкою». Підніміть хоботок нагору. (При видиху пропускати повітря через стислі зуби, імітуючи випускання води).

ІГРИ НА РОЗВИТОК ФІЗІОЛОГІЧНОГО ТА МОВНОГО   ДИХАННЯ

«Чий  пароплав  краще  гуде?»

Мета:  Розвиток  тривалого  плавного  видиху.

Обладнання:   Чиста   маленька пляшечка  для  кожної дитини.

    Логопед говорить: «Діти, подивіться, як гуде моя пляшечка, якщо я в неї подую (гуде). Загуділа, як пароплав, А як у Мишка загуде пароплав?» Логопед по черзі викликає всіх дітей, а потім пропонує  погудіти всім разом.

    Варто пам'ятати: щоб пляшечка загуділа, нижня губа повинна злегка торкатися краю її горлечка. Струмінь повітря повинен бути сильним.   Кожна дитина  може  дути лише  кілька  секунд.

«Чия пташка  далі полетить?»

Мета:  Розвиток   тривалого  плавного  видиху.

Обладнання: Фігурки пташок,  вирізані з тонкого паперу і яскраво розфарбовані.

    Пташок ставлять на край столу. Логопед викликає дітей попарно. Кожна дитина сідає навпроти пташки. Педагог попереджає, що просувати пташку можна лише на одному видиху, дути кілька разів підряд не можна. По сигналу «Полетіли» діти дують на фігурки. Інші діти стежать, чия пташка далі полетить (проскользить по столу).

«Надми іграшку»

Мета: Розвиток  сильного  плавного видиху.

Обладнання:  Надувні  іграшки  невеликих   розмірів:   конячки, лебеді, жирафи й т.д.

     Дітям роздають добре промиті гумові надувні іграшки. Вони повинні їх надути, набираючи повітря через ніс і повільно видихаючи його через рот в отвір іграшки. Той, хто правильно виконає завдання, може пограти з надутою іграшкою.

«Капітани»

Мета: Чергування тривалого плавного й сильного видиху.

Обладнання:  Миска  з водою й паперові кораблики.

    Діти сидять великим півколом. У центрі на маленькому столі стоїть миска з водою. Педагог пропонує дітям покататися на кораблику з одного міста в інше, позначивши значками по краях миски. Щоб кораблик рухався, потрібно на нього дути не кваплячись, склавши губи, як для звуку «ф». Кораблик при цьому рухається плавно. Ось налітає рвучкий вітер. «П-п-п...» - губи складаються, як для звуку «п». Або дути, витягаючи губи трубочкою, але не надуваючи щік.

     Викликана дитина дме, сидячи на  присунутому до столу стільчику: При повторенні гри потрібно, пригнати, кораблик до певного місця (міста).

«Морозець»

Мета: Засвоєння коротких вправ вдихів та видихів через рот.

      Діти обіймають кулак однієї руки долонею іншої і підносять їх до рота. Логопед пропонує похукати на долоньки, наче вони замерзли на морозі, а ми хочемо їх зігріти.

«Сонько»

Мета: Засвоєння повільного вдиху та видиху через ніс.

      Діти прикладають долоньки одна до одної і кладуть їх під щічку. Закривають оченята. Роблять рівномірний вдих-видих через ніс так, як дихають уві сні.

«Аквалангіст»

Мета: Засвоєння глибокого вдиху через рот – затримка видиху – повільний видих через рот.

      Діти вдихають повітря через рот і затримують його, подумки рахують до 5. Потім  дуже повільно видихають повітря через рот.

«Пахощі  квітів»

Мета: Засвоєння глибокого вдиху через ніс та повільного подовженого видиху через рот.

Діти видихають повітря через ніс (аромат квітів) і затримують подих, щоб насолодитися ним. Повільно видихають повітря через рот і вимовляють: «Ах!», «Які пахощі!», або «Який чудовий аромат», або голосні звуки «а», «о», «у», «е», «и», «і».

«Колобок»

Мета: Засвоєння короткого вдиху через ніс та сильного видиху через рот.

    а) Діти сідають рівно, плечі розправлені і злегка опущені. Відкривають рот і висовують розслаблений язик «млинчиком». На кінчик язика покласти жмуток паперу (вати). Здувати папірець сильним і плавним струменем повітря.

    б) Покласти на кінчик язика жмуток паперу. Притиснути язиком папір до верхніх бугорків – альвеол. Вдихнути через ніс і швидко із силою подути, щоб жмутик паперу відлетів на деяку відстань.

«У лікарні»

Мета: Засвоєння глибокого й повільного вдиху та видиху через рот (та ніс-ніс).

     а) Діти глибоко й повільно вдихають через ніс. Так само через ніс повільно видихають. Повторюється вдих-видих декілька разів.

     б) Глибоко й повільно вдихають через рот. Так само через рот повільно видихають. Повторюється вдих-видих декілька разів.

     в) Глибоко й повільно вдихають через ніс. Затримують подих, подумки рахуючи до 5. повільно видихають через ніс. Повторюється декілька разів.